Вода і водоочисні технології

Науково-технічні вісті

НОВИЙ ТЕСТ-ОБ’ЄКТ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЗНЕЗАРАЖЕНОЇ ВОДИ

УДК 628.166 + 582.288

О. С. Болгова, М. М. Саприкіна, В. В. Гончарук

Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України, м. Київ, Україна

e-mail: saprikinam@yandex.ua

Проведено моніторинг джерел водопостачання та водопровідної води м. Києва. Встановлено, що гриби роду Candida зустрічаються повсюдно. Показано, що ці мікроскопічні гриби більш стійкі до дії різних дезінфектантів у порівнянні з санітарно-показовим мікроорганізмом Escherichia coli. Запропоновано новий тест-об’єкт для оцінки якості знезараженої води.

Ключові слова: вода, моніторинг, методи знезараження, тест-об’єкт для оцінки якості знезараженої води.

Для цитування: Болгова, О.С., Саприкіна, М.М., Гончарук, В.В. ВВТ НТВ (2016) 20:3 | Скачати (PDF)

04.04.2017 at 8:34 pm

ХАРАКТЕРИЗАЦІЇ СОРБЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЩО МІСТЯТЬ ОКСИДИ БАГАТОВАЛЕНТНИХ МЕТАЛІВ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОЦЕСАХ ВИЛУЧЕННЯ ЛІТІЮ З СОЛЬОВИХ РОЗЧИНІВ

УДК 544.726.3

М. О. Чабан1, О. В. Пальчик1, Л. М. Рождественська1, С. Л. Василюк1, В. М. Лінков2

1Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського Національної Академії Наук України, м. Київ, Україна
2Університет Вестерн Кейп, м. Бельвілль, Республіка Південна Африка

e-mail: mary.chaban@gmail.com

Оскільки літій є одним з найбільш затребуваних матеріалів для виробників електроніки, представляє інтерес розглянути альтернативні джерела його отримання. У статті проаналізовано основні джерела видобутку літію, світові запаси і динаміка його видобутку. Нами розглянута можливість отримання літію з морської води сорбційним методом. Проведена порівняльна характеристика сорбційних матеріалів на основі оксидів багатовалентних металів, визначені параметри їх структури. Методом фазового рентгеноструктурного аналізу встановлено будову сорбентів. Показано, що титан-марганцевий сорбент є композитним матеріалом, що складається з частинок TiO2, рутилу, покритих аморфним MnО2. Методом електронного парамагнітного резонансу встановлено валентний стан марганцевої компоненти в структурі сорбенту. Отримано ізотерми адсорбції літію з розчинів, що моделюють морську воду. Досліджено вплив модифікування сорбційних матеріалів методом іонного апплікування. Показано, що найбільшу сорбційну ємність по іонам Li+ має титан-марганцевий сорбент.

Ключові слова: літій, композитний матеріал, оксид титану, титан-марганцевий сорбент, апплікування.

Для цитування: Чабан, М.О., Пальчик, О.В., Рождественська, Л.М., Василюк, С.Л., Лінков, В.М. ВВТ НТВ (2016) 20:8. | Скачати (PDF)

04.04.2017 at 8:18 pm

БАРБОТАЖНІ ХІМІЧНІ ЕФЕКТИ: ЇХ ВИДИ, МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ ТА ГЕОХІМІЧНІ ПРОЯВИ

УДК 544.353:544.7:550.461

С. В. Кушнір, М. В. Кость

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів, Україна

e-mail: M_Kost_2007@ukr.net

Розглянуті можливі молекулярні механізми структурування води та міжфазної поверхні газ/вода у розчинах. Показано, що барботажна активація (БА) відбувається шляхом підвищення структурної температури води і веде до підвищення хімічної активності молекул Н2О та розчиненого кисню. Встановлено, що БА має квазірівноважний характер. Тому при зовнішніх впливах на лініях змін рН і Eh появляються характерні піки або сходинки, які можна використовувати для дослідження взаємодії розчинів з різними твердими матеріалами. Запропонована модель структурних перетворень, яка може пояснити, чому негативно заряджені бульбашки газів утворюють позитивно заряджені краплинки морських аерозолів.

Ключові слова: розчини солей, барботаж пасивних газів, структурна температура води, структурна активація, структурна квазірівновага, хімічна стійкість металів.

Для цитування: Кушнір, С.В., Кость, М.В. ВВТ НТВ (2016) 20:22. | Скачати (PDF)

04.04.2017 at 7:48 pm

БАРБОТАЖНІ ХІМІЧНІ ЕФЕКТИ: ЇХ ВИДИ, МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ ТА ГЕОХІМІЧНІ ПРОЯВИ

УДК 550.4:541.183

С. В. Кушнір, М. В. Кость, Р. П. Козак

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів, Україна

e-mail: M_Kost_2007@ukr.net

Експериментально досліджено зміни значень pH і Eh у воді і водних розчинах NaCl при 20 ºС під час пропускання чистих газів (N2, O2, повітря без CO2) в різних режимах барботажу. Результати проаналізовано з врахуванням сучасних уявлень про структуру рідкої води і її поверхні (інтерфейсу). Як правило, барботажний процес складається із двох етапів: I – перші 10 хвилин із швидким збільшенням значення рН і зменшенням значення Eh внаслідок вимивання розчинених CO2 і O2; II – до 2–3 годин, коли значення Eh продовжує повільно зменшуватись, а значення pH може як зростати (лужний БХЕ) так і зменшуватись (кислотний БХЕ), що вказує на кислотний характер поверхні газ/вода і утворених при барботажі аерозолів. Спеціальні досліди на магнітній мішалці показали, що помітні зміни pH і Eh починаються лише після переходу перемішування із ламінарного режиму в турбулентний, що приводить до значного підвищення структурної температури води і відповідного зменшення розчинності кисню та величини Eh. Це і є основна причина змін на першому етапі барботажу, який можна назвати турбулентним БХЕ. Окремо потрібно виділити диференціацію йонів під час барботажу у змішаних розчинах солей. Для пояснення явища йонного БХЕ запропонована і обґрунтовано гіпотезу нейтральних йонних пар, яка задовільно пояснює генезис і властивості морських аерозолів.

Ключові слова: вода, розчини, барботажні хімічні ефекти (БХЕ), механізми БХЕ, структурна температура води, морські аерозолі.

Для цитування: Кушнір, С.В., Кость, М.В., Козак, Р.П. ВВТ НТВ (2016) 20:30. | Скачати (PDF)

04.04.2017 at 7:30 pm

ЗАХИСТ ПРИРОДНИХ ВОДОЙМ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ЙОНАМИ МІДІ ПРИ СКИДАННІ СТІЧНИХ ВОД ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

УДК 628.33: 628.5432(088.8)

Г. Г. Трохименко1, М. Д. Гомеля2

1Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, Україна
2Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна

e-mail: gomelya@users.ntu-kpi.kiev.ua

Наведено результати досліджень зі стабілізаційної обробки води для підживлення водооборотних систем охолодження йонообмінним методом. Вивчено процеси пом’якшення води на сильно- та слабокислотних катіонітах у присутності йонів міді. Визначено залежність ефективності очищення води від йонів міді та її пом’якшення в залежності від форми йоніту та витрати води. Показано, що застосування слабокислотного катіоніту в кислій формі забезпечує практично повну декарбонізацію води при частковому її підкисленні. Застосування йонітів у сольовій формі дозволяє нейтралізувати воду при ефективному її пом’якшенні та очищенні від йонів міді. Вивчено процеси регенерації катіонітів кислими та сольовими розчинами. Показано, що підживлення систем охолодження пом’якшеною водою дозволить впровадити безстічні водоциркуляційні системи охолодження, що забезпечить надійний захист водойм від забруднення йонами зі міді стічних вод електростанцій.

Ключові слова: катіоніт, важкі метали, йонний обмін, регенерація йонітів, водоциркуляційні системи.

Для цитування: Трохименко, Г.Г., Гомеля, М.Д. ВВТ НТВ (2016) 20:48. | Скачати (PDF)

04.04.2017 at 7:07 pm

БІОТЕХНОЛОГІЯ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КЛАРІЄВОГО СОМА В УЗВ

УДК 628-35

С. В. Кононцев

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна

e-mail: akula13@ukr.net

Метою роботи є дослідження особливостей формування забрудненої води в установках із замкнутим водозабезпеченням (УЗВ) для вирощування кларієвого сома (Clarias gariepinus, Burchell 1820) та розробка ефективної біотехнології відновлення якості води для можливості її повторного використання. Недоліки класичної технології очищення води від розчинених сполук нітрогену шляхом нітрифікації із наступною денітрифікацією призводять до суттєвого уповільнення темпів росту риби внаслідок неналежного очищення води та зростання собівартості вирощеної продукції. На основі аналізу концентрацій забруднень господарства з вирощування сомових, що працює за принципом УЗВ, визначено характерні особливості формування забрудненої води та причини низької ефективності роботи споруд механічного та біологічного очищення. Запропоновано біотехнологію, що забезпечує ефективне видалення розчинених сполук нітрогену та фосфору за рахунок використання фітореактора із плаваючими водними рослинами. Обґрунтовано доцільність включення молюсків у процеси трансформації нерозчинених органічних сполук води УЗВ. Розроблено схему комплексного біологічного очищення циркуляційної води УЗВ з вирощування кларієвого сома.

Ключові слова: очищення води, видалення нітрогену, УЗВ, біотехнологія.

Для цитування: Кононцев, С.В. ВВТ НТВ (2016) 20:57. | Скачати (PDF)

04.04.2017 at 6:38 pm