Вода і водоочисні технології

Науково-технічні вісті

АНАЛІЗ СПЕКТРУ КОЛИВАНЬ ШВИДКОСТЕЙ РЕАКЦІЙ ПРИ КРИСТАЛІЗАЦІЇ СаСО3 У ГІДРОКАРБОНАТНИХ ВОДНИХ СИСТЕМАХ

УДК 621.187

В. З. Кочмарський

Національний університет водного господарства і природокористування, фізико-технологічна лабораторія водних систем, м. Рівне, Україна

e-mail: orest-kr@ukr.net

Встановлено, що швидкості зміни концентрацій СО2, Са2+ та Н+ в системі “CaCl2 + NaHCO3 + HOH + ↑↓CO2“, попередньо насиченій двооксидом вуглецю, внаслідок його видування повітрям, мають пульсаційний характер. Амплітуда коливань більша за похибку вимірювань. Виконано аналіз Фур’є цих процесів і визначено характерні періоди коливань, незв’язані з пульсаціями температури. Визначені періоди зіставляються з характерними часами внутрішніх перетворень у системі. Деякі з цих періодів близькі до відомого часу гідролізу СО2 та розпаду комплексу СаНСО3+.

Ключові слова: кальцій, гідрокарбонатна система, коливання, швидкість, зміна концентрацій, аналіз Фур’є, пульсації, характерні часи реакцій.

Для цитування: Кочмарський, В.З. ВВТ НТВ (2016) 19:3. | Скачати (PDF)

17.11.2016 at 1:33 pm

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КАТІОНІТУ КУ-2-8 ПРИ ВИЛУЧЕННІ ЙОНІВ МІДІ З ВОДИ В ПРИСУТНОСТІ ЙОНІВ ЖОРСТКОСТІ

УДК 504.5:628.33

В. П. Малін1, В. М. Галімова2, М. Д. Гомеля1

1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна
2Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

e-mail: veronica_m_p@ukr.net

Наведено результати досліджень з визначення ефективності катіоніту КУ-2-8 під час вилучення йонів міді з води в присутності йонів жорсткості за низьких концентрацій йонів міді. Показано, що в статичних умовах при концентрації міді від 1 до 30 мг/дм3 вилучення міді проходить неефективно як з дистильованої, так і з водопровідної води незалежно від форми йоніту. Даний показник знижується під час збільшення об’єму розчину при фіксованому об’ємі йоніту. Суттєвого підвищення ефективності вилучення йонів міді на даному катіоніті досягнуто в динамічних умовах при використанні йоніту в кислій та сольовій формі і наявності в розчині йонів жорсткості. Встановлено, що ефективність десорбції йонів міді розчинами хлоридної кислоти в статичних умовах була низькою. В динамічних умовах досягнуто практично повного вилучення йонів міді розчинами хлоридної кислоти.

Ключові слова: катіоніт, важкі метали, йонний обмін, регенерація йоніту, моніторинг, пробопідготовка.

Для цитування: Малін, В.П., Галімова, В.М., Гомеля, М.Д. ВВТ НТВ (2016) 19:10. | Скачати (PDF)

17.11.2016 at 1:09 pm

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО СТРУКТУРУ ВОДИ ТА НОВА ГІДРАТАЦІЙНА ТЕОРІЯ СТІЙКОСТІ ВОДНИХ КОЛОЇДНО-ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ

УДК 66.066.3 + 544.022.822:66. – 94.941

А. К. Запольський

Вінницький державний педагогічний університет, м. Вінниця, Україна

e-mail: -

Сучасна хімічна наука опинилася в тупіку завдяки застарілим постулатам утворення вільних йонів у водних розчинах. Стійкість водних колоїдно-дисперсних систем пояснювали утворенням подвійного електричного шару (ПЕШ) на поверхні дисперсної фази завдяки самочинній електролітичній дисоціації молекул розчиненої речовини на йони (катіони й аніони) та сил молекулярного притягання (сил Ван-дер-Ваальса) та електростатичних сил відштовхування.
Я вважаю, що у водному розчині речовини розчиняються до молекул й самочинної дисоціації останніх на йони не відбувається. Розпад на йони відбувається лише під час перебігу хімічних реакцій. Поштовхом до хімічної реакції є руйнування водневих зв’язків, водних кластерів та дисоціація останніх з утворенням високоактивних радикалів і сполук, які вступають в спряжені хімічні реакції з розчиненими речовинами й газами. Перенесення електричних зарядів у водному розчині здійснюється за рахунок змішаної протонно – електронної провідності, що виникає в результаті просторового розділення зарядів у супрамолекулярних структурах.
При дослідженні колоїдно-дисперсних систем слід брати до уваги перебіг хімічної взаємодії між дисперсною фазою з дисперсійним середовищем (водою), особливо перебіг хімічних спряжених реакцій між продуктами дисоціації водних кластерів з розчиненими сполуками (газами, розчиненими речовинами й завислими твердими частинками).
Оскільки у водному розчині не відбувається самочинної дисоціації сполук (в тому числі й сильних електролітів) на йони, то ніякого ПЕШ на поверхні колоїдно-дисперсної частинки не утворюється. В результаті взаємодії твердої частинки і кластерів води утворюються нескомпенсовані позитивно заряджені оксонієві йони і від’ємні гідратовані гідроксид-йони (гідратовані електрони) на поверхні твердих частинок та електростатичні заряди. Останні утворюються внаслідок броунівського руху твердих частинок.
В процесі перебігу коагуляційного очищення води сульфат алюмінію, що перебуває у вигляді димерів [Al2(H2O)24](SO4)3, має заряд 6+, гідролізується з утворенням дигідроксосульфату алюмінію. Останній в подальшому піддається гідролітичній полімеризації з утворенням тетраметрів й кільцевих структур шестиядерних комплексів, подібних мінералу гідраргіліту. Зв’язок між цими структурами здійснюється за допомогою діолових груп, що в кінцевому результаті призводить до утворення рентгеноаморфних структур гідраргіліту алюмінію.
При побудові міцелярних структур – міцел (перших цеглинок колоїдно-дисперсної фази) слід брати до уваги кристалічну структуру кінцевої речовини, що утворюється в результаті конденсаційних процесів. Процес коагуляції у водних колоїдно-дисперсних системах є фізико-хімічним.

Ключові слова: -

Для цитування: Запольський, А.К. ВВТ НТВ (2016) 19:19. | Скачати (PDF)

17.11.2016 at 12:15 pm

ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ ПІДЗЕМНИХ ДЖЕРЕЛ ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УДК 543.3:626.22(477.44)

В. С. Шунков1, І. С. Єзловецька2

1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
2Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України, м. Київ, Україна

e-mail: shunkov.vasiliy@yandex.ru, i.ezlovetskaya@ukr.net

Виконано оцінку якості підземних вод найбільш поширеного в регіоні водоносного комплексу в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію як джерела питного водопостачання Вінниччини з використанням сучасних підходів на прикладі репрезентативної ділянки Вінницького району. Отримані результати дозволили охарактеризувати підземні води як «відмінні», дуже чисті за блоками органолептичних, мікробіологічних, паразитологічних показників і показників радіаційної безпеки (1 клас), що повністю задовольняло нормативні вимоги до питної води; як перехідні за якістю від «відмінних», дуже чистих до «добрих», чистих за блоками токсикологічних показників хімічного складу води і загальносанітарних хімічних показників (2 клас).
Встановлено загальний перелік пріоритетних показників якості води, які були визначальними при виборі сучасних методів водопіготовки. Виявлено, що до таких відносяться жорсткість загальна, залізо загальне, манган і ряд токсикологічних компонентів, природний вміст яких відповідав 2 класу якості, але перевищував нормативні вимоги до питної води (алюміній, нікель, свинець). Запропоновано сучасні методи інтенсифікації процесів кондиціювання води за пріоритетними показниками, які можуть використовуватися при добуванні і експлуатації підземних джерел водопостачання.

Ключові слова: артезіанська вода, якість води, гігієнічні і екологічні критерії, пріоритетні показники, водопідготовка.

Для цитування: Шунков, В.С., Єзловецька, І.С. ВВТ НТВ (2016) 19:32. | Скачати (PDF)

17.11.2016 at 10:42 am

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ СВИНЕЦЬ У ПИТНІЙ ВОДІ?

УДК 543.31:(546.81:628.1.033)

І. М. Андрусишина1, І. А. Голуб1, З. В. Малецький2

1ГУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ, Україна
2Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна

e-mail: irina_andrei@voliacable.com

Даний огляд присвячений проблемі забруднення навколишнього середовища свинцем і його впливу на здоров’я людини. Наводиться історичний екскурс про використання людиною свинцю і виробів з нього. Свинець відомий як один з найважливіших видів мінеральної сировини і в той же час є глобальним забруднювачем навколишнього середовища, в тому числі, і водного. У статті узагальнено сучасні уявлення про джерела надходження і міграції свинцю в навколишньому середовищі. Свинець відноситься до речовин 1 класу небезпеки для людини і тому його вміст у продуктах харчування, питній воді та атмосферному повітрі жорстко нормується Показано, що важливим джерелом надходження свинцю в організм людини слугує питна вода. В роботі розглянуто питання токсичності свинцю та наведена токсикологічна характеристика ефектів впливу свинцю на здоров’я людини. Висвітлено питання ризику свинцевого отруєння, для організму дитини. Надано рекомендації щодо зниження надходження свинцю з питною водою.

Ключові слова: cвинець, питна вода, здоров’я людини.

Для цитування: Андрусишина, І.М., Голуб, І.А., Малецький, З.В. ВВТ НТВ (2016) 19:40. | Скачати (PDF)

17.11.2016 at 10:24 am

ВИКОРИСТАННЯ БІОХІМІЧНОГО МЕТОДУ В СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ВОДООЧИЩЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД (ОГЛЯД)

УДК 628.161.2

О. М. Квартенко

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна

e-mail: as-755@rambler.ru

Метою роботи є проведення огляду сучасних технологій, що базуються на біохімічному методі очищення підземних вод, а також визначенням його переваг у порівнянні з традиційними технологіями; показ перспективності використання даного методу в сучасному світі; огляд шляхів інтенсифікації біохімічного методу очищення підземних вод. Відзначено, що в сучасних умовах актуальним завданням інтенсифікації роботи існуючих станцій знезалізнення або тих, що проектуються, є переведення їх із екстенсивних технологій до технологій, які забезпечують високу швидкість окиснення сполук заліза, ведуть до зменшення обсягів промивних вод, збільшення тривалості фільтроциклу, покращення умов експлуатації, зменшення капітальних та експлуатаційних витрат. Керуючись результатами досвіду використання даного методу в сучасному світі, встановлено, що він є одним із можливих напрямків інтенсифікації роботи станцій знезалізнення. Подано деякі технологічні схеми, їх основні технологічні параметри.
Вказано оптимальні межі розвитку залізобактерій, структури їхніх капсул. На підставі огляду досліджень показана різниця між структурою та фізико-хімічними властивостями осаду, що утворюється в результаті використання традиційних фізико-хімічних методів і біологічного методу знезалізнення. Подано розроблені автором технології та вказана їхня відмінність від існуючих. Визначено основні відмінності між біологічними й традиційними фізико-хімічними методами знезалізнення.

Ключові слова: біологічний метод знезалізнення, залізобактерії, біомінерали.

Для цитування: Квартенко, О.М. ВВТ НТВ (2016) 19:51. | Скачати (PDF)

16.11.2016 at 5:16 pm