Вода і водоочисні технології

Науково-технічні вісті

НОВЕ КОНСТРУКЦІЙНЕ РІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АПАРАТІВ БІОЛОГІЧНОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

УДК 628.356.39 

І. В. Клименко, А. В. Іванченко, М. Д. Волошин

Дніпродзержинський державний технічний університет, м. Дніпродзержинськ

e-mail: iren.klimencko@yandex.ru

Наведено актуальність проблеми модернізації діючих міських очисних споруд у зв’язку із скороченням об’ємів стічних вод, які скидаються населенням України. Показано, що біологічний метод очищення є основним для більшості очисних споруд. Метою даної роботи є вдосконалення існуючих апаратів біологічного очищення міських стічних вод задля їх застосування при скороченні об’ємів стоків, що подаються населенням. Проаналізовано класичну схему біологічного очищення стічних вод згідно якої час перебування стоків в первинному та вторинному відстійниках перевищує проектне значення більш як у 3 рази, а в аеротенках у 2,7. Розроблено та наведено нову конструкцію комбінованого аеротенка-відстійника, особливістю якого є компактність та можливість застосування для невеликих об’ємів стоків. Запропоновано удосконалену технологію біологічного очищення стічних вод із використанням аеротенка-відстійника, яку рекомендовано застосовувати на більшості міських очисних споруд України

Ключові слова: стічні води, біологічне очищення, активний мул, аеротенк-відстійник.

Скачати (PDF)

06.05.2016 at 4:21 pm

АНАЛІЗ РОБОТИ БАГАТОСТУПЕНЕВОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ УСТАНОВКИ ДООЧИЩЕННЯ ВОДОПРОВІДНОЇ ВОДИ В УМОВАХ ДІЮЧОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ

УДК 628.196:579.262

І.Ю. Рой, Л.К. Патюк, Н.А. Клименко

Інститут колоїдної хімії і хімії води імені О. В. Думанського НАН України, м. Київ

e-mail: roy_inka@ukr.net

Досліджено мікробіологічні показники роботи установки водопідготовки та визначено технічні та технологічні умови, необхідні для забезпечення дотримання нормативних мікробіологічних характеристик якості доочищеної водопровідної води, призначеної для використання в технологічному процесі. Встановлено, що фактичний рівень розвитку мікрофлори, який спостерігався на завершальному етапі водопідготовки, в деяких випадках, перевищував встановлений проектом норматив, а саме 30 КУО/100см³. При цьому інтенсивність розвитку бактерій, по всій технологічній схемі, відрізнялася як за етапами обробки, так і за періодами експлуатації, що говорить про тенденцію до локального та сезонного розвитку мікрофлори. З проб води після вугільних фільтрів і з гранульованого активованого вугілля (ГАВ) були виділені бактерії, які відновлюють хлорати. Культури продемонстрували високу активність відновлення хлору, яка для зразків ГАВ досягала 68,3 %, а для бактерій, виділених з проб води після вугільних фільтрів, становила 79,2 %. Виділені мікроорганізми, що відновлюють кисневі сполуки хлору, суттєво знижують ефективність знезаражування води і дезінфекції обладнання гіпохлоритом натрію (NaClО). Визначено основні джерела контамінації за етапами обробки, які умовно можна розділити на зовнішні, коли мікроорганізми потрапляють в систему обладнання установки зовні з водою, що надходить на очищення, або повітрям, і внутрішні – це осередки, в яких відбувається розвиток мікрофлори з подальшим розповсюдженням бактеріальних клітин за потоком води, що очищується. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення існуючої технології знезараження води і обмеження небажаного розвитку мікрофлори  в системі водоочисного обладнання з метою забезпечення нормативних показників якості очищеної води за мікробіологічними показниками.

Ключові слова: підготовка питної води,  гранульоване активоване вугілля (ГАВ), бактерії, біоплівка,  хлорування, гіпохлорит натрію (NaClО).

Скачати (PDF)

06.05.2016 at 4:14 pm

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ОЧИЩЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ЗАЛІЗОВМІСНИХ ВОД ВІД АММОНІЙНИХ СПОЛУК ТА АМІАКУ

УДК 628.161.2

О.М. Квартенко1, Л.А. Саблій2

1Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

2Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ

e-mail: as-755@rambler.ru

Метою даної роботи є вибір оптимального комплексу методів, для очищення підземних вод з різною кислотністю та лужним резервом від сполук заліза та аміаку.

Дослідження проводилися у виробничих умовах на підземних водах, які містять сполуки заліза, амонію, аміаку та відносяться до різних класів за кислотністю, лужністю, вмістом органічних речовин. В результаті досліджень виявлено вплив величин рН та лужності на кількість колоній залізобактерій в одиниці об’єму води.  Вивчена залежність впливу лужності, рН та часу контакту на процес окиснення аміаку у завислому шарі завантаження із закріпленими залізобактеріями. Досліджено кінетику окиснення органічних сполук та аміаку консорціумами мікроорганізмів. Показано, що планові зупинки роботи водоочисного обладнання на термін більше трьох годин, погіршують ефективність його експлуатації, призводячи до розвитку в товщі фільтруючого завантаження сульфат- та залізоредукуючих бактерій, які сприяють частковому відновленню попередньо окисненого заліза з одночасним утворенням газоподібного азоту шляхом анаеробного окиснення амонію. На діючій станції знезалізнення в біореакторах досліджено процес одночасного біохімічного окиснення сполук заліза, аміаку, розчиненої органіки. Наведено механізм біохімічного окиснення указаних сполук. Проведено спектральний аналіз біологічної плівки з гранул завантаження біореактора.

На основі проведених досліджень на діючих станціях знезалізнення та теоретичних обґрунтуваннях механізмів біофізико-хімічного окиснення, деструкції сполук заліза, амонійного азоту та аміаку розроблено та рекомендовано для впровадження технологічні схеми очищення підземних вод.

Ключові слова: окиснення, залізобактерії, біореактор, біофізико-хімічні методи очищення, реакція Фентона.

Скачати (PDF)

06.05.2016 at 4:10 pm

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ СТАБІЛІЗАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ШАХТНОЇ ВОДИ (ШАХТА М.ГОРЬКОГО, М. ДОНЕЦЬК)

УДК 608.2

М.Д. Гомеля, Т.А. Корда, Ю.В. Носачова, М.М. Шуриберко, Т.В. Потильчак

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ

e-mail: nezvyskaya@mail.ru

Вивчено процеси накипоутворення в шахтній воді (шахта ім. М.Горького) при температурах 98 ºС і 40 ºС. Предметом дослідження були процеси стабілізаційної обробки води, її реагентного, іонообмінного пом’якшення і знесолення. При виконанні досліджень були використані спектрофотометричний, потенціометричний і хімічний методи аналізу для ідентифікації реагентів, контролю фізико-хімічних процесів очищення води. Як інгібітори накипоутворення в даній роботі використовували оксиетилідендифосфонову кислоту (ОЕДФК) і нітрилтриметілфосфонову кислоту (НТМФК), на основі яких створені практично всі композиції, використовувані як інгібітори накипоутворення, включаючи і композицію МІОР. Показано, що стабільність води по відношенню до осадовідкладення зростає при кислотній обробці зі збільшенням дози інгібітору.

Ключові слова: накипоутворення, інгібітор, стабілізація, шахтна вода.

Скачати (PDF)

06.05.2016 at 4:05 pm

ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ҐРУНТОВИХ ВОД В МЕЖАХ ТЕРИТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОГО ПРОГИНУ

УДК 551.49: 628.191: 550.4: 556.314: 556.38.4

Р. П. Паньків, М. В. Кость, І. І. Сахнюк, О. М. Майкут, О. Б. Мандзя, І. П. Навроцька, Р. П. Козак

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів

e-mail: M_Kost_2007@ukr.net

В даній роботі на основі визначення показників хімічного складу ґрунтових вод оцінено їхній екологічний стан та ступінь забруднення. Зафіксовано підвищений вміст нітратів, Силіцію, високі значення лужності та загальної жорсткості. Виявлено відхилення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питних вод від нормативних величин. Встановлено, що формування геохімічного складу ґрунтових вод зумовлено впливом факторів геологічного, фізико-хімічного та техногенного походження. Наведено рекомендації щодо зменшення забруднення питної води та покращення її якості.

Ключові слова: ґрунтові води, геохімічні особливості, ступінь забруднення, коефіцієнт кореляції, фактори впливу.

Скачати (PDF)

06.05.2016 at 4:01 pm

ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД АРСЕНОВМІСНИМИ СПОЛУКАМИ: ПРИЧИНИ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

УДК 504.06+628.16

М.І. Літинська, І.М. Астрелін, Н.М. Толстопалова

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ

e-mail: m.litynska-2017@kpi.ua

Обґрунтовано необхідність видалення сполук арсену в процесі підготовки питної води. Розглянуто можливі способи потрапляння сполук арсену у природні води та наведено приклади арсеновмісних речовин, характерних для тих чи інших геохімічних та гідробіологічних умов. Розглянуто можливі способи видалення сполук арсену з природних вод, серед яких – осаджувальні методи (коагуляція/фільтрація, вапняне пом’якшеня та ін.), адсорбція, іонний обмін, мембранні процеси (мікрофільтрація, ультрафільтрація, нанофільтрація, зворотній осмос) тощо. Показано необхідність перетворення наявних у воді сполук As(ІІІ) в As(V) та наведено огляд можливих окисників. Оскільки стандартними методами As видаляється не ефективно, то розробка нових способів очищення природних вод від сполук арсену є вкрай актуальною. Використання сполук Fe(III) в майбутньому може стати важливою частиною комбінованих методів видалення арсеновмісних речовин з природних вод завдяки окисним та сорбційним властивостям цих сполук. Перспективними в контексті видалення сполук арсену з природних вод виглядають такі поєднання традиційних методів як сорбція/мембранна фільтрація, дозування окисників/мембранна фільтрація, але інформація про проведення систематичних досліджень за даною тематикою в Україні на сьогодняшній день відсутня.

Ключові слова: арсен, арсеновмісні мінерали, деарсенізація, водопідготовка.

Скачати (PDF)

06.05.2016 at 3:57 pm

IНДЕКСИ СТАБIЛЬНОСТI ТА КРИТЕРIЇ РIВНОВАЖНОСТI КАЛЬЦIЙ-ГІДРОКАРБОНАТНОI ВОДНОI СИСТЕМИ

УДК.551.579:541; 628.179

В.З. Кочмарський

Національний університет водного господарства і природокористування (НУВГП). Фізико-технологічна лабораторія водних систем, м. Рівне.

е-mail: orest-kr@ukr.net

За аналогією до індексу Ланжельє, вводяться індекси стабільності щодо компонентів кальцій-гідрокарбонатної системи (КГКС): Н+, СО2, НСО3-, СО32- та Са2+ за схемою І = Х/Хs, Х, Хs – поточне та рівноважне значення параметра. Розроблені процедури розрахунку індексів, встановлено зв’язки між ними. Для квазірівноважних процесів для індексу Ланжельє та інших пропонується спрощена схема розрахунку. Отримані співвідношення застосовуються для експериментального аналізу процесів у модельній КГКС. Вони логічно описують поведінку системи.

Ключові слова: індекси стабільності, кальцій-гідрокарбонатна система

Скачати (PDF)

06.05.2016 at 3:53 pm